На це свято, безумовно, чекають усі малюки: пишуть листи доброму Миколаю про омріяні подарунки, а в ніч на 19 грудня засинають із особливим відчуттям того, що завтра на ранок відбудеться справжнє диво. Готуються і батьки, але, на жаль, здебільшого матеріально. Тоді як подарунок – це не лише іграшка чи солодощі під подушкою. Є інші цінні дари, які мама і тато можуть дати своїй дитині – особливий світ поетичного слова, душевне тепло, увагу.
В очікуванні на свято Миколая варто зауважити, що в Біблії нічого не згадується про Миколая, а тим більше ніде не вказується, що потрібно молитися до нього чи навчати цьому дітей. Але неймовірна дитяча любов до цього свята спонукає дітлахів вчити віршики на різноманітні ранки у садочках чи школах і чекати на омріяні подарунки. Вірші допоможуть дитині краще відчути атмосферу свята, а також розвинуть мислення, пам'ять, мовлення, артистичні здібності.
Вірш до Миколая
Добрий Миколаю,
Я тебе благаю,
пошли щастя й світлу долю
Козацькому краю
Приспів: Дідусь і бабуся -
Щоб були здорові.
Татусь і матуся -
Щоб жили в любові.
Усім добрим діткам
Принеси гостинці
Одаруй Божу ласку
Кожній сиротинці
Приспів: Дідусь і бабуся -
Щоб були здорові.
Татусь і матуся -
Щоб жили в любові.
* * *
Все затихло надворі,
Сяють зорі угорі,
Всі чекають-виглядають
Доброго Миколая.
Але щось він забарився.
Може в небі заблудився?
В нього клопотів багато,
Бо заходить в кожну хату.
Все, що в нього в торбі є,
Чемним дітям роздає.
На свято Миколая (М. Пархоменко)
Я доброго Миколая,
Дуже-дуже добре знаю.
Він на свято в чобіток
Для слухняних діточок
Має у своїй торбинці
Найприємніші гостинці.
Добрий Миколай (А. Курдидик)
Ліс. Доріжка біла в полі.
При дорозі, як бабусі,
Верби бідні – сонні, голі,
Казку шепчуть завірюсі.
Мати випрядає пряжу.
На печі дід плечі гріє,
Він нам казочку розкаже
Про царевича і змія.
За хатами, де смереки,
Виє вітер срібнодзвонно,
Їде, їде хтось здалека
На санчатах пароконко.
І смереки шепчуть: «Їде!»
Каганець стрибнув угору.
- Мамо! Тату! Діду, діду!
Хтось вже стукає знадвору!
І смереки за хатами,
І тополі – де стодола:
- Їде, їде саночками
До дітей дідусь Микола.
Зустріч (В. Паронова)
З нетерпінням я чекаю –
Нині свято Миколая.
Як надворі стане темно,
Він приходить потаємно.
Ще ніхто його не бачив.
Та у ліжечка дитячі
Він кладе під подушки
Подарунки і книжки.
Хочу я побачить чудо
І сьогодні спать не буду.
Довго-довго я не спав:
Все чекав, чекав, чекав…
Починаю вже дрімати…
Миколай зайшов в кімнату,
Він схилився наді мною
І лоскоче бородою.
Щось тихесенько шепоче,
Хочу я відкрити очі,
Та не можу, мабуть, сплю.
Миколая я люблю!
У ніч Миколая (І. Савицька)
Темна нічка за шибками.
Сон на крилах вже летить.
Небеса блистять зірками,
Та Івасик ще не спить.
У голівці сонні мрії...
Хмари, небо, зорі, рай....
Білі ангели-лелеї,
А між ними Миколай...
На санчатах щедрі дари –
Вже готове все як слід.
Ангели стають у пари
І злітають вниз, на світ...
Миколай, дідусь старенький,
Ставить дари на столі,
А Івась питає неньки:
„Ненечко, чи це мені?”
Темна нічка за шибками
Заглядає до вікон.
Спить Івасик біля мами,
Усміхаючись крізь сон...
Їде добрий Миколай (Я. Вільшенко)
В небі метушня і рух,
Янголята працю мають:
Он одні несуть кожух
Для доброго Миколая,
Інші лагодять санки,
Навантажують дарунки,
Світять край шляху зірки,
Шлють на землю поцілунки.
Сів у сани Миколай
В митрі й теплих рукавицях:
- Янголику, поганяй,
Щоб на землю не спізниться!
Дітвора ж гуде, мов рій,
Жде на гостя нетерпляче:
Хто був чемний. Той радій!
Хто нечемний був, хай плаче!
Миколай (М. Пономаренко)
Через поле, через гай
Йде до діток Миколай.
У білесенькій торбинці
Він для всіх несе гостинці.
Миколай (В. Паронова)
Ти сьогодні швидше спать лягай,
Бо приїде в гості Миколай.
Бачиш, перша зіронька горить –
То вже Миколай до нас спішить.
В нього коні білі, наче сніг,
Борода сивенька аж до ніг,
У сріблясті саночки сіда
І за вітром в’ється борода.
Миколай про діток знає все,
Подарунки кожному несе.
Має для дитячих подушок
Подарунків повно – аж мішок!
Лист до Миколая (Г.Черінь)
Добрий Миколаю!
Я тебе чекаю!
Може, знати б ти хотів,
Що собі бажаю
На Різдво в дарунок?
Навантажуй клунок.
Перш за все хотіла б лялю,
Найпишнішу в світі кралю.
Потім зайчика м”якого –
Сам вже вибери якого.
Ще хотіла б я коня,
Ще також хотіла б качку,
Гуску, котика й собачку,
Та не справжніх, тільки цяцьку,
Щоб не їли забагацько.
Принеси цікаву книжку
Про кота, або про мишку,
Про таких, як я, дівчаток,
І з малюнком на початок.
Ще б хотіла черевички
Гарну блузку, дві спіднички,
На голівку – синю стрічку,
А найбільш – малу сестричку.
Щоб її я доглядала,
По годинах годувала
І у возику возила,
І ходить маленьку вчила...
Любий добрий Миколаю!
Я, звичайно, добре знаю,
Що цей список – аж задовгий,
Але ж Ти – незмірно добрий...
Принеси мені гостинців,
Скільки вміститься в торбинці:
Ані мало, ні багато –
Так, як скажуть мама й тато.
Завтра в наш рідний край
Завтра в наш рідний край
Завітає добрий Миколай,
Принесе в своїй торбинці
Для усіх дітей гостинці.
Я доброго Миколая
У віконце виглядаю,
Жду даруночків, благаю,
Бо я слухав тата-маму.
Дорогий мій Миколаю,
Приходи скоріш, благаю.
Щастя дай моїй родині
І коханій Україні.
Добрий Миколай
Хто всім бідним помагає?
Хто добра не забуває?
Миколай!
Будьте ж, діти, завжди чемні,
Помагайте тим, хто темний,
Тим, хто впав, подайте руку,
Не вважайте то за муку.
Любіть маму, любіть тата,
Діда, бабцю, сестру, брата
І любіть свій рідний край -
Вас полюбить Миколай.
Подарунки приготує,
Всіх вас ними почастує.
Треба лиш не забувать -
Бога й рід свій шанувать
Добрий Миколай (С. Майданська)
Він ходить від хати до хати,
Питається мами і тата:
Чи є у вас чемна дитина,
Дівчатко мале чи хлопчина?
Для кожного має в торбинці
Найкращі у світі гостинці.
.jpg)
