У сучасних батьків значно більше альтернатив, ніж у попередніх поколінь. Але саме це іноді стає проблемою. Наприклад, прикорм: який обрати – педагогічний чи педіатричний? Пропонуємо порівняти і вибрати те, що найкраще підійде саме для вашої дитини.
Згідно із рекомендаціями ВООЗ та МОЗ України, дитину слід годувати грудним молоком перші 6 місяців її життя (виняток – у випадку медичних показань). Раннє введення прикорму (вода, чай, каші тощо) може призвести до діареї та анемії.
Після 6 місяців починають вводити прикорм (все те, що не є материнським молоком або штучною сумішшю, його замінює).
Прикорм не скасовує повноцінне грудне вигодовування.
На даний момент є два види прикорму:
Педіатричний – традиційний, вводять за певною схемою, по одному продукт, які подаються у вигляді соків, каш або пюре; у дитини окремий стіл;
Педагогічний. Дитина їсть разом з мамою за спільним столом з маминої тарілки. Їжа дається тверда, починаючи з мікродоз (крихітних шматочків), обсяги яких поступово збільшуються.
ПЕДІАТРИЧНИЙ ПРИКОРМ
Більшість принципів педіатричного прикорму є в Наказі № 145 МОЗ України «Про затвердження клінічного протоколу медичного спостереження за здоровою дитиною віком до 3 років». Тобто можна сказати, що він рекомендований «офіційно».
Основна мета
Передбачається, що дитина після 6 місяців не отримує з грудним молоком достатню кількість калорій, заліза та ін. Щоб заповнити цю прогалину, вводиться прикорм.
Як вводити прикорм?
Прикорм дається, коли дитина активна і голодна.
Перед прикормом слід недовго погодувати малюка грудьми. Завершується він теж грудним молоком.
Прикорм дають з ложечки. Починаючи з невеликої кількості їжі на кінці чайної ложки.
Їжа повинна бути ніжною, однорідної консистенції, мати температуру тіла. Продукти даються свіжі, щойно приготовані.
Прикорм повинен включати значну кількість залізовмісних продуктів (м'ясо, риба, жовток, бобові і т.д.)
Дитина при годуванні сидить на стільчику для годування або на колінах матері.
Кожен продукт вводитися окремо. І якщо не викликає алергії, його кількість збільшується поступово протягом 5-7 днів до повної порції.
Не можна годувати насильно; коли дитина хворіє; до або після профілактичних щеплень.
Щоб дитина добре звикала до нових продуктів, можна додавати в них грудне молоко.
У прикорм не запроваджують чай, каву до 2 років, незбиране молоко до 9 місяців (ризик розвитку залізодефіцитної анемії), сіль, перець, приправи, цукор наскільки можливо довго.
Прикорм починають вводити 1-2 рази на день, бажано в першій половині дня і по можливості під час трапези всієї родини.
Прикорм готують тільки в гігієнічних умовах на чистому посуді чистими руками; такі ж вимоги при годуванні дитини. Готується їжа для малюка окремо.
Прикорм ретельно протирається до 8 місяців, дрібно ріжеться або протирається до 11 місяців і дрібно ріжеться або наближатися до консистенції страв загального столу після 12 місяців.
Докладніше про продукти прикорму можна дізнатися у Наказі МОЗ України № 149
Плюси педіатричного прикорму
Можна чітко відстежити який продукт викликає алергічну реакцію у дитини;
Збій у травленні легко коригується (більше овочів при закрепі і т.д.);
Стіл дитини відрізняється від столу інших членів сім'ї свіжістю та якістю продуктів, великим вмістом в стравах вітамінів і мінералів та адекватною тепловою обробкою;
Протерта їжа значно зменшує ризик для малюка вдавитися їжею;
З продуманим прикормом дитина отримує всі необхідні елементи, що зменшує можливість розвитку рахіту, анемії і т.д.
Мінуси педіатричного прикорму
Час матері: окремий стіл для дитини вимагає додаткових зусиль;
Протерта їжа, можливо, не сприяє адекватному розвитку шлунково-кишкового тракту малюка;
Навички пережовування твердої їжі, поведінки за столом формуються пізно;
Якщо мати використовує готові дитячі суміші, то це значна стаття витрат;
Можуть виникнути проблеми з апетитом.
Увага!
На даний момент введення прикорму не розглядається як поступова заміна грудного вигодовування. ВООЗ та МОЗ України рекомендують годувати дитину грудним молоком якомога довше. Прикорм – це джерело необхідних для здоров'я та розвитку малюка мікроелементів і калорій. Продукти, що використовуються в прикормі, повинні вибиратися за цим критерієм, а харчування дитини має бути продумане.
Потреби кожної дитини індивідуальні. Описана схема – це лише приблизний план дій. І питання прикорму треба обов'язково обговорити з дитячим педіатром та, згодом, ретельно стежити за станом дитини.
Джерела інформації
Наказ МОЗ України № 149 від 20.03.08р "Про погодження Клінічного протоколу медичного догляд за здоровою дитиною віком до 3 років"
Європейський ВООЗ "Харчування і здоров'я в Європі"
ВООЗ "Глобальна стратегія по годівлі дітей грудного та раннього віку"
Інформація ВООЗ
"Керівництво з дитячого харчування", під редакцією В. Тутельян та І. Коня, Медичне інформаційне агентство, 2004 р.
ПЕДАГОГІЧНИЙ ПРИКОРМ
Прихильники цього виду прикорму вважають, що головне – не нагодувати, а познайомити дитину з незвичною для неї їжею. Малюк тягнеться до дорослої їжі не через голод, а наслідуючи матір. Харчовий інтерес спонукає його намагатися зробити ті ж рухи, що і мама: маніпуляції з їжею, посудом і т.д. При педагогічному прикормі передбачається, що все необхідне дитина отримує з материнським молоком. Тому прикорм і грудне вигодовування йде паралельно і не замінює одне одного. Передбачається, що вводити педагогічний прикорм можна тільки, якщо дитина знаходитися на правильно організованому грудному вигодовуванні.
Основна мета
Познайомити дитину з незнайомою їй, різноманітною їжею, її смаком і консистенцією. Розвинути навички жування, максимально адаптувати до звичної моделі поведінки за столом.
Як вводити прикорм?
Педагогічний прикорм вводитися дітям на грудному, а не на штучному вигодовуванні.
Дитина повинна проявити інтерес до їжі на маминій тарілці.
Не можна починати раніше 6 місяців, навіть за умови активного інтересу до дорослої їжі з боку малюка.
Починають давати їжу з мікродоз (те, що вміщається між подушечками вказівного і великого пальців мами). Якщо це рідина, то мікродози буде один ковток на дні чашки.
За один прийом їжі дитина пробує до 3-х мікродоз.
Мікродози даються 3-4 тижні. Цей термін достатній, щоб малюк спробував всі основні продукти сімейного раціону.
Загалом дитина знайомитися з їжею сімейного столу за один рік.
Сама дитина може тримати в ручках тільки тверду їжу, яку вона не з'їсть сам (яблуко, морквина, качан і т.д.).
Грудне молоко малюк отримує незалежно від часу прикорму.
Харчовий інтерес у дитини свідомо підтримують. Мама дає не більш 3-4 ложок продукту, потім змінює його на інший. Свідомо обмежує запити малюка і не завжди виділяє шматочки їжі при бажанні дитини спробувати.
Дитина їсть на колінах матері, під час спільної трапези. Окрема тарілка з'являється тільки після 8-11 місяців. Але до цього моменту його вчать маніпулювати ложкою.
В жодному разі не можна перегодовувати дитину та/або наполегливо пропонувати їй їжу.
Плюси педагогічного прикорму
Відсутні проблеми з апетитом. Спочатку лінія поведінки побудована так, що заохочується активний інтерес дитини до їжі.
Швидко набуваються навички маніпуляцій столовими приборами, поведінки за столом і т.д.
Економія часу: дитина їсть із загального столу, немає необхідності робити для неї окреме меню.
Грудне вигодовування, як основне джерело їжі, всіляко заохочується.
Тверда їжа хоч і не перетравлюється повністю, але її мікродози провокують шлунок малюка на вироблення потрібних ферментів.
Недоліки педагогічного прикорму
Треба переглянути звичне меню сім'ї. Щоб малюк міг їсти теж, що і дорослі, стіл повинен бути ідеально збалансований і містити всі необхідні вітаміни та мікроелементи. Всі хоч трохи шкідливі і сумнівні продукти треба виключити. Їжа повинна бути свіжою, готуватися щодня.
У процесі їжі дитина бруднить себе, стіл, одяг і все навколо. Це неминуче, оскільки ця методика вимагає дати свободу дій малюкові. Але матері додає зайву роботу на кухні.
З тієї ж причини кухня, стіл і навколишні поверхні повинні бути чистими; мають бути відсутні на кухні домашні улюбленці.
Складно відстежити джерело алергічної реакції або розлади травлення.
Увага!
Перед прийняттям рішення який саме вибрати вид прикорму і як його вводити, проконсультуйтеся з педіатром. Основним показником правильності стратегії харчування є здоров'я дитини, її відповідність нормам ваги, росту і розвитку.
Джерела інформації
Консультація консультанта з грудного вигодовування Н. Піскунової
«Педагогічний прикорм: природне введення твердої їжі» консультант з лактації, психолог К. Соловей і педіатр, консультант з лактації Л. Казакова. «Моя дитина», 2003р.
Wikipedia.com (рос) Додаткова література
Інформація Міністерства охорони здоров'я Великобританії, співзвучна педагогічному прикорму (анг.)
Спільнота прихильників педагогічного прикорму
Автор статті: Надія Смідович. Спеціально для Клумби Переклад: сайт для батьків «Діти»
