Діти сайт для батьків.
ТИП ПРИКОРМУ: ПИТАННЯ ВИБОРУ


У сучасних батьків значно більше альтернатив, ніж у попередніх поколінь. Але саме це іноді стає проблемою. Наприклад, прикорм: який обрати – педагогічний чи педіатричний? Пропонуємо порівняти і вибрати те, що найкраще підійде саме для вашої дитини.

Згідно із рекомендаціями ВООЗ та МОЗ України, дитину слід годувати грудним молоком перші 6 місяців її життя (виняток – у випадку медичних показань). Раннє введення прикорму (вода, чай, каші тощо) може призвести до діареї та анемії.
Після 6 місяців починають вводити прикорм (все те, що не є материнським молоком або штучною сумішшю, його замінює).
Прикорм не скасовує повноцінне грудне вигодовування.
На даний момент є два види прикорму:
Педіатричний – традиційний, вводять за певною схемою, по одному продукт, які подаються у вигляді соків, каш або пюре; у дитини окремий стіл;
Педагогічний. Дитина їсть разом з мамою за спільним столом з маминої тарілки. Їжа дається тверда, починаючи з мікродоз (крихітних шматочків), обсяги яких поступово збільшуються.

ПЕДІАТРИЧНИЙ ПРИКОРМ
Більшість принципів педіатричного прикорму є в Наказі № 145 МОЗ України «Про затвердження клінічного протоколу медичного спостереження за здоровою дитиною віком до 3 років». Тобто можна сказати, що він рекомендований «офіційно».

Основна мета
Передбачається, що дитина після 6 місяців не отримує з грудним молоком достатню кількість калорій, заліза та ін. Щоб заповнити цю прогалину, вводиться прикорм.

Як вводити прикорм?
  • Прикорм дається, коли дитина активна і голодна.
  • Перед прикормом слід недовго погодувати малюка грудьми. Завершується він теж грудним молоком.
  • Прикорм дають з ложечки. Починаючи з невеликої кількості їжі на кінці чайної ложки.
  • Їжа повинна бути ніжною, однорідної консистенції, мати температуру тіла. Продукти даються свіжі, щойно приготовані.
  • Прикорм повинен включати значну кількість залізовмісних продуктів (м'ясо, риба, жовток, бобові і т.д.)
  • Дитина при годуванні сидить на стільчику для годування або на колінах матері.
  • Кожен продукт вводитися окремо. І якщо не викликає алергії, його кількість збільшується поступово протягом 5-7 днів до повної порції.
  • Не можна годувати насильно; коли дитина хворіє; до або після профілактичних щеплень.
  • Щоб дитина добре звикала до нових продуктів, можна додавати в них грудне молоко.
  • У прикорм не запроваджують чай, каву до 2 років, незбиране молоко до 9 місяців (ризик розвитку залізодефіцитної анемії), сіль, перець, приправи, цукор наскільки можливо довго.
  • Прикорм починають вводити 1-2 рази на день, бажано в першій половині дня і по можливості під час трапези всієї родини.
  • Прикорм готують тільки в гігієнічних умовах на чистому посуді чистими руками; такі ж вимоги при годуванні дитини. Готується їжа для малюка окремо.
  • Прикорм ретельно протирається до 8 місяців, дрібно ріжеться або протирається до 11 місяців і дрібно ріжеться або наближатися до консистенції страв загального столу після 12 місяців.
Докладніше про продукти прикорму можна дізнатися у Наказі МОЗ України № 149

Плюси педіатричного прикорму
  • Можна чітко відстежити який продукт викликає алергічну реакцію у дитини;
  • Збій у травленні легко коригується (більше овочів при закрепі і т.д.);
  • Стіл дитини відрізняється від столу інших членів сім'ї свіжістю та якістю продуктів, великим вмістом в стравах вітамінів і мінералів та адекватною тепловою обробкою;
  • Протерта їжа значно зменшує ризик для малюка вдавитися їжею;
  • З продуманим прикормом дитина отримує всі необхідні елементи, що зменшує можливість розвитку рахіту, анемії і т.д.

Мінуси педіатричного прикорму
  • Час матері: окремий стіл для дитини вимагає додаткових зусиль;
  • Протерта їжа, можливо, не сприяє адекватному розвитку шлунково-кишкового тракту малюка;
  • Навички пережовування твердої їжі, поведінки за столом формуються пізно;
  • Якщо мати використовує готові дитячі суміші, то це значна стаття витрат;
  • Можуть виникнути проблеми з апетитом.

Увага!
На даний момент введення прикорму не розглядається як поступова заміна грудного вигодовування. ВООЗ та МОЗ України рекомендують годувати дитину грудним молоком якомога довше. Прикорм – це джерело необхідних для здоров'я та розвитку малюка мікроелементів і калорій. Продукти, що використовуються в прикормі, повинні вибиратися за цим критерієм, а харчування дитини має бути продумане.
Потреби кожної дитини індивідуальні. Описана схема – це лише приблизний план дій. І питання прикорму треба обов'язково обговорити з дитячим педіатром та, згодом, ретельно стежити за станом дитини.

Джерела інформації
Наказ МОЗ України № 149 від 20.03.08р "Про погодження Клінічного протоколу медичного догляд за здоровою дитиною віком до 3 років"
Європейський ВООЗ "Харчування і здоров'я в Європі"
ВООЗ "Глобальна стратегія по годівлі дітей грудного та раннього віку"
Інформація ВООЗ
"Керівництво з дитячого харчування", під редакцією В. Тутельян та І. Коня, Медичне інформаційне агентство, 2004 р.


ПЕДАГОГІЧНИЙ ПРИКОРМ
Прихильники цього виду прикорму вважають, що головне – не нагодувати, а познайомити дитину з незвичною для неї їжею. Малюк тягнеться до дорослої їжі не через голод, а наслідуючи матір. Харчовий інтерес спонукає його намагатися зробити ті ж рухи, що і мама: маніпуляції з їжею, посудом і т.д. При педагогічному прикормі передбачається, що все необхідне дитина отримує з материнським молоком. Тому прикорм і грудне вигодовування йде паралельно і не замінює одне одного. Передбачається, що вводити педагогічний прикорм можна тільки, якщо дитина знаходитися на правильно організованому грудному вигодовуванні.

Основна мета
Познайомити дитину з незнайомою їй, різноманітною їжею, її смаком і консистенцією. Розвинути навички жування, максимально адаптувати до звичної моделі поведінки за столом.

Як вводити прикорм?
  • Педагогічний прикорм вводитися дітям на грудному, а не на штучному вигодовуванні.
  • Дитина повинна проявити інтерес до їжі на маминій тарілці.
  • Не можна починати раніше 6 місяців, навіть за умови активного інтересу до дорослої їжі з боку малюка.
  • Починають давати їжу з мікродоз (те, що вміщається між подушечками вказівного і великого пальців мами). Якщо це рідина, то мікродози буде один ковток на дні чашки.
  • За один прийом їжі дитина пробує до 3-х мікродоз.
  • Мікродози даються 3-4 тижні. Цей термін достатній, щоб малюк спробував всі основні продукти сімейного раціону.
  • Загалом дитина знайомитися з їжею сімейного столу за один рік.
  • Сама дитина може тримати в ручках тільки тверду їжу, яку вона не з'їсть сам (яблуко, морквина, качан і т.д.).
  • Грудне молоко малюк отримує незалежно від часу прикорму.
  • Харчовий інтерес у дитини свідомо підтримують. Мама дає не більш 3-4 ложок продукту, потім змінює його на інший. Свідомо обмежує запити малюка і не завжди виділяє шматочки їжі при бажанні дитини спробувати.
  • Дитина їсть на колінах матері, під час спільної трапези. Окрема тарілка з'являється тільки після 8-11 місяців. Але до цього моменту його вчать маніпулювати ложкою.
  • В жодному разі не можна перегодовувати дитину та/або наполегливо пропонувати їй їжу.

Плюси педагогічного прикорму
  • Відсутні проблеми з апетитом. Спочатку лінія поведінки побудована так, що заохочується активний інтерес дитини до їжі.
  • Швидко набуваються навички маніпуляцій столовими приборами, поведінки за столом і т.д.
  • Економія часу: дитина їсть із загального столу, немає необхідності робити для неї окреме меню.
  • Грудне вигодовування, як основне джерело їжі, всіляко заохочується.
  • Тверда їжа хоч і не перетравлюється повністю, але її мікродози провокують шлунок малюка на вироблення потрібних ферментів.

Недоліки педагогічного прикорму
  • Треба переглянути звичне меню сім'ї. Щоб малюк міг їсти теж, що і дорослі, стіл повинен бути ідеально збалансований і містити всі необхідні вітаміни та мікроелементи. Всі хоч трохи шкідливі і сумнівні продукти треба виключити. Їжа повинна бути свіжою, готуватися щодня.
  • У процесі їжі дитина бруднить себе, стіл, одяг і все навколо. Це неминуче, оскільки ця методика вимагає дати свободу дій малюкові. Але матері додає зайву роботу на кухні.
  • З тієї ж причини кухня, стіл і навколишні поверхні повинні бути чистими; мають бути відсутні на кухні домашні улюбленці.
  • Складно відстежити джерело алергічної реакції або розлади травлення.

Увага!
Перед прийняттям рішення який саме вибрати вид прикорму і як його вводити, проконсультуйтеся з педіатром. Основним показником правильності стратегії харчування є здоров'я дитини, її відповідність нормам ваги, росту і розвитку.

Джерела інформації
Консультація консультанта з грудного вигодовування Н. Піскунової
«Педагогічний прикорм: природне введення твердої їжі» консультант з лактації, психолог К. Соловей і педіатр, консультант з лактації Л. Казакова. «Моя дитина», 2003р.
Wikipedia.com (рос)
Додаткова література
Інформація Міністерства охорони здоров'я Великобританії, співзвучна педагогічному прикорму (анг.)
Спільнота прихильників педагогічного прикорму


Автор статті: Надія Смідович. Спеціально для Клумби
Переклад: сайт для батьків «Діти»

ЗДОРОВ'Я

Переглядів сьогодні: 10
Переглядів всього: 9080
Рекомендуємо